Собору Пресвятої Бородиці, с.Опарипси

Собору Пресвятої Бородиці, с.Опарипси

Громада сіл Опарипси та Бугаївки під орудою священника о. Бориса Лісового та регента церковного хору Довгалюка Антона і церковного колективу на чолі з його головою Морозюком Тарасом, та його членами: Мартинкжом Степаном, Вовком Антоном, Михалюком Іваном, Налево Онуфрієм, Войтовичем Михайлом, Когутом Йосипом, а також майстрами Корсуном та Пашулею розпочали будову церкви на території с. Опарипси. До 1936 року на території села існувала дерев'яна церква, яка того ж 1936 року з невідомих причин згоріла.

Тому б травня 1936 року Божого в день святого Юрія Переможця протоієреєм Борисом Лісовим було освячене по вулиці Стрижака місце під забудову храму. В 1942 році 8 січня в день Собору Богородиці було освячено церкву, яка почала з цього дня діяти, хоча деякі роботи були ще незакінчені.

У воєнні роки німцями було зруйновано головний купол церкви. В повоєнні роки його було відреставровано таким він і є в даний час. Він був вищим, разом з тим було закінчено всі основні роботи по будівництву церкви. До парафії входять населений пункт с. Бугаївка. Що до Бугаївки, та там на новій вулиці у 1914 році була побудована каплиця Покрови Пресвятої Богородиці. Існує версія, що цю каплицю побудувала княгиня Урусова, яка в той час проживала на території села, а ще старожили розповідають і таку версію, княгиня Урусова дійсно проживала на цій території, у неї виникли великі борги, тоді княгиня вирішила вирубати навколишні ліси, продати їх і таким чином віддати свій борг, але ліси належали громаді і люди встали на захист. Урусова звертається по допомогу до полковника Балабіна, полк якого стояв у цих місцях. Солдати Балабіна розганяють людей, княгиня прдає прохання в суд у волость, яка знаходилась на той час у Луцьку, на громаду яка не дозволила їй вирубати ліс. На слухання у судді із села послали двох неписьменних чоловіків, які виграли справу.

Княгині Урусовій було присуджено сплатити велику суму грошей. Коли гроші надійшли до громади, люди вирішили на ці кошти побудувати капличку. За часів Радянської влади у каплиці Червоноармійське сільпо відкрило буфет, а через деякий час там знаходився колгоспний зерновий склад. У 1980 - их роках капличка стояла закритою. У 1993 році каплиця була відбудована за рахунок колгоспу «Дружба» і місцевих жителів, 14 жовтня 1993 року в день Покрови Пресвятої Богородиці було освячено каплицю настоятелем Собору Богородичної Церкви протоієреєм Василем Галичем та собором священників Радивилівського благочиння. Що до Богородичного храму с. Опарипси, храм був діючий протягом всього того часу. 28 серпня

1992           року на зборах церковної ради (громади) було вирішено вийти з - під юрисдикції Московського патріархату. 16 листопада цього ж року було зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату. За період з 1936 року на парафії служили такі священники: о. Борис Лісовий З 1936 - 1945рр., о.Швець 1945 - 1950рр., о. Федір Лопухович 1950 - 1980рр., о. Михайло Яремчук 1980 - 1983рр., о. Віктор Стецюк 1980 - 1990рр., о. Олексій Риба 1990 - 1991 рр., о. Богдан Яким 1991 - 1993рр. 22 червня

1993           року приступив до священничих обов'язків о. Василь Галич, а до обов'язків регента матушка Олена Галич.

 

Інформація надана настоятелем парафії протоієреєм Василем Галичем