5 березня 2015 р. - Прп Агафона, чудотворця Печерського, у Дальніх печерах(XII-XIV). Блгв.кн. Київського Ярослава Мудрого(1054).

5 березня 2015 р. - Прп Агафона, чудотворця Печерського, у Дальніх печерах(XII-XIV). Блгв.кн. Київського Ярослава Мудрого(1054).

Прп. Льва, єп. Катанського (бл. 780). Прп. Агафона, чудотворця Печер­ського, в Дальніх печерах (ХІІІ–ХІV). Блгв. кн. Київського Ярослава Мудрого (1054). Сщмч. Корнилія Псково-Печерського (1570). Сщмч. Садока, єп. Персидського, і з ним 128 мчч. (342–344).

Святий Лев був єпископом в місті Катані, в Сицилії. Він славився добротою і милосердям, християнською любов'ю до жебраків і мандрівників. Господь удостоїв його дару лікування від різних хворіб і чудотворінь. За часів єпископства святого Льва в Катанах жив чародій Іліодор, який вражав народ удаваними чудесами. Він раніше був християнином, але потім таємно відкинув Спасителя і зробився служителем диявола. Святитель Лев часто переконував Іліодора відійти від злих справ і навернутися до Бога, але марно. Одного разу Іліодор дійшов до такої зухвалості, що, увійшовши до храму, де єпископ здійснював Богослужіння, своїм чародійством спричинив там сум'яття і спокусу, намагаючись влаштувати безчинства. Бачивши народ, що біснується за чаклунським навіюванням, святий Лев зрозумів, що час покірливих напучень пройшов. Він спокійно вийшов з вівтаря і, обв'язавши шию чародія своїм омофором, вивів його з храму на площу. Там він примусив Іліодора признатися у всіх лиходійствах, наказав розвести багаття і без коливань вступив разом з чародієм у вогонь, утримуючи його омофором. Так вони стояли у вогні, поки Іліодор не згорів, а святитель Лев, силою Божою, залишився неушкоджений. Це диво ще за життя прославило преподобного Льва. Коли преподобний помер, при його труні отримала зцілення кровоточива жінка. Тіло святого було покладене в храмі святої мучениці Лукії, збудованому ним самим, а згодом мощі його були перенесені до церкви святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського (пам'ять 25 жовтня).

 

Преподобний Агафон, папа Римський (682) Преподобний Агафон, папа Римський, походив з багатої сім'ї, від благочестивих батьків християн, що дали йому хорошу освіту. Після їх смерті святий Агафон роздав маєток жебракам і прийняв іноцтво. Добродійне життя його не втаїлося від людей. У 679 році він був поставлений на чолі Римської Церкви і не залишив кафедри до самої смерти (+ 682).

 

 

 

 

 

Преподобний Агафон, чудотворець Печерський, в Дальніх печерах (XIII-XIV). Преподобний Агафон Печерський трудився в Києво-печерському монастирі в ХIII-ХIV століттях. Він був цілителем хворіб і мав дар пророцтва. Святий довідався зазделегідь день своєї смерті. Мощі його спочивають в Дальніх печерах Києво-печерського монастиря.

 

Сьогодні, 5 березня, за церковним православним календарем день пам'яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого. На жаль, у вирі політичних баталій, які ще в нас не вщухають, мало хто згадає цю непересічну і, без сумніву, видатну постать нашої давньої історії. Занадто багато століть нас віддаляє від києво-руського суспільства ХІ ст. і від таких знакових постатей, як рівноапостольні Ольга і Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Володимир Мономах, Данило Галицький та ін. Більшість із нас ще зі шкільної парти знають заслуги перед нашою державністю великого князя Ярослава Мудрого, якого Православна Церква у 2008 р. зарахувала до сонму святих. Його називали "тестем Європи" і він її, цю Європу, підкорив, - а тепер ми кажемо, що ще до неї тільки крокуємо. Тодішні ворохобні племена ляхів, мазовшан, ятвягів, чудь над Балтикою він зробив своїми підданими. Розбудував столицю Руси - Київ до такого рівня, що "мати городів руських" конкурувала з Царгородом. Настановив, без згоди на те Константинопольського Патріарха, митрополитом Київським Іларіона Русича. Став чи не першим законодавцем, написавши свою "Правду". Закон і порядок стали панувати по всій Великій Русі. Ціле правниче життя Київської Руси керувалося думками "Руської Правди". Чи не приклад це для теперішніх керманичів? В одному з моїх блогових записів висловлювалася думка про те, що ідеологія Київської Руси в будівництві нашої сучасної української державності останнім часом мало була затребувана. І це є велика помилка, бо якраз історія Давньої Руси й постаті, які її творили, можуть об'єднати наш роз'єднаний народ. Ми всі нещодавно були свідками того, як у телепроекті "Великі Українці" переміг Ярослав Мудрий, об'єднавши всіх роз'єднаних, а це означало, що у нашого народу є запит на такі постаті, які можуть слугувати прикладом для зцементування нашої роз'єднаної країни. Передбачаю я і коментарі. Хтось відразу згадає О. Бузину, який у своїй "історії" називає Ярослава Мудрого "покровителем кілерів". Можливо, комусь моє писання видасться занадто скучним на тлі незатухаючих політичних баталій. Але ніхто не може заперечити того, що Ярослав Мудрий - приклад гідний для наслідування сучасними владоможцями... Взяти собі св. кн. Ярослава Мудрого за приклад - це означає надбати, а церковною мовою "стяжати", чесноти провідної верстви тодішнього києво-руського суспільства - шляхетність, мудрість, мужність і благородство. Святий благовірний княже Ярославе моли Бога за нас! І додай нам мудрості й благородства не осуджувати брата мого. Амінь! Молитва святого Єфрема Сиріна, яку кілька разів за богослужінням перед Царськими вратами у дні святого і великого посту в храмі виголошує священик з земними поклонами: «Господи і Владико життя мого. Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів'я не дай мені. Духа ж чистоти, смиренномудрості, терпіння і любові, даруй мені, рабу Твоєму. Так, Господи, Царю, даруй мені бачити провини мої І НЕ ОСУДЖУВАТИ БРАТА МОГО. Бо Ти Благословен єси на віки віків. Амінь!» P.S. У ці дні наш літописець рівно 956 років тому записав: "Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість". Між іншим, у православних церковних календарях УПЦ Київського Патріархату і УПЦ Московського Патріархату пам'ять святого благовірного князя Ярослава Мудрого відзначається в один день - 5 березня.

ДИМИТРІЙ митрополит Львівський і Сокальський http://blogs.pravda.com.ua/

Священномученик Садок, єпископ Персидський, і з ним 128 мучеників (342-344). Священномученик Садок, єпископ Персидський, і з ним 128 мучеників постраждали в Персії при царі Сапорі II, Святий Садок був наступником священномученика Симеона (пам'ять 17 квітня). Одного разу він побачив сон, в якому святий Симеон попереджав його про майбутню мученицьку смерть. Стоячи у великій славі на вершині сходів, що сягали Небес, святитель Симеон сказав: "Зійди до мене, Садоку, і не бійся - я вчора зійшов, а ти зійди сьогодні". Незабаром цар Сапор, що розпочав гоніння на християн, повелів узяти святого Садока разом з його кліром і паствою. Всього було схоплено 128 чоловік, в їх числі 9 дів. Вони були кинуті до в'язниці, де протягом п'яти місяців їх жорстоко катували, примушуючи відректися від християнської віри і поклонитися сонцю і вогню. Святі мученики безтрепетно відповідали: "Ми - християни і поклоняємося Єдиному Богові". Вони були засуджені на усічення мечем.

Преподобномученик Корнилій Псково-Печерський народився в 1501 році під Пскові в сім'ї бояр Стефана та Марії. Щоб дати синові освіту, батьки віддали його в Псковський Мірожскій монастир, де він трудився під керівництвом старця: робив свічки, рубав дрова, навчався грамоті, листуванні і прикрасі книг та іконопису. Закінчивши навчання, Корнилій повернувся в батьківський будинок з рішенням стати ченцем. Одного разу дяк государя Місюр Мунехін взяв з собою Корнилія в загублену серед лісів Псково-Печерську обитель. Краса природи, тиха служба в печерній церкві справили на Корнилія таке сильне враження, що він назавжди пішов з рідного дому і прийняв чернечий постриг у Псково-Печерській обителі. У 1529 році, у віці 28 років, преподобний Корнилій був зведений у ігумена і обраний настоятелем монастиря. За його настоятельства Псково-Печерська обитель досягла найбільшого розквіту. Число братії збільшилося від 15 до 200 осіб. Цю кількість насельників не було перевищено ні при одному з наступних настоятелів. Діяльність преподобного Корнилія простягалася далеко за межі обителі: він поширював Православ'я серед народів, що жили навколо монастиря, будував церкви, лікарні, будинки для сиріт та нужденних. За часів жахливого мору на Псковщині преподобний Корнилій безстрашно ходив по морових селах причащати живих і відспівувати померлих. Під час Лівонської війни преподобний Корнилій проповідував християнство в відвойованих містах, будував там храми, щедрою рукою роздавав постраждалим під час війни естам і ливам посібники з монастирських запасів; в обителі безкорисливо лікували і годували поранених і покалічених, ховали в печерах убитих і вписували їхні імена в монастирський синодик на вічне поминання. У 1560 році, на свято Успіння Божої Матері, преподобний Корнилій послав на благословення російським військам, що облягали місто Феллін, просфору і святу воду. В той же день німці здали місто. У 1570 році на створену в Юр'єві Лівонської кафедру був призначений єпископом Юрєвським і Вельянскім (тобто Феллінскім) якийсь ігумен Корнилій. Деякі ототожнювали його з преподобним Корнилієм, але це не відповідає дійсності. Преподобний Корнилій був великим знавцем і любителем книг - в монастирі була зібрана солідна бібліотека. У 1531 році вийшла його праця під назвою "Повість про початок Печерського монастиря". В середині XVI століття Псково-Печерський монастир сприйняв від Спасо-Єлеазарівського монастиря традицію літописання. В основу літопису були покладені відомості двох перших Псковських літописів у чорновому продовженні з 1547 по 1567 рік. Крім того, ігумен Корнилій завів великий монастирський Синодик для поминання покійних братів і благодійників обителі, почав вести "Кормчу книгу" з 1558 року, склав "Опис монастиря" і "Опис чудес Печерської ікони Богоматері". Преподобний Корнилій розширив і прикрасив монастир, прокопав далі монастирські печери, переніс дерев'яну церкву в ім'я Сорока мучеників Севастійських за монастирську огорожу, на приїжджий монастирський двір, а на її місці в 1541 році поставив церкву в ім'я Благовіщення Пресвятої Богородиці, в 1559 році побудував храм в честь Покрова Пресвятої Богородиці. Печерська обитель, що виникла на кордоні Російської держави, була не тільки світочем Православ'я, але і фортецею проти зовнішніх ворогів Росії. У 1558 - 1565 роках преподобний Корнилій спорудив навколо монастиря масивну кам'яну стіну, а над Святими воротами за власним проектом побудував кам'яну церкву в ім'я Святителя Миколая, доручивши йому охорону обителі. У храмі було поставлено дерев'яний скульптурний образ "Ніколи Ратного". Про мученицьку кончину преподобного Корнилія записано в літописі, складеному ієродияконом Питиримом. У древніх рукописах Троїце-Сергієвої Лаври написано, що, коли ігумен Корнилій вийшов за монастирські ворота з хрестом на зустріч царя, розгніваний помилковим наклепом Іоанн своєю рукою відтяв йому голову, але одразу розкаявся і, піднявши тіло його, на руках поніс у монастир. Покрашену кров'ю преподобного Корнилія доріжку, по якій цар ніс його тіло до церкви Успіння, названа "Кривавим шляхом". Свідченням каяття царя служать щедрі пожертвування Псково-Печерському монастирю, зроблені ним після кончини преподобного Корнилія. Ім'я ігумена Корнилія було вписано і в царський синодик. Тіло преподобномученика Корнилія було покладено в стіні "Богом будівель печери", де перебувало 120 років непошкоджене. У 1690 році митрополитом Псковським і Ізборських Маркеллом мощі були перенесені з печери в соборну Успенську церкву і поставлені в новому гробі в стіні. 17 грудня 1872 мощі преподобного Корнилія були перекладені в мідно-посріблену раку, а в 1892 році - в нову раку. Вважають, що служба преподобномученика була складена до дня відкриття мощей у 1690 році.

Джерела:

http://cerkva.if.ua 

http://rivne-cerkva.rv.ua/