Проповідь на Вербну Неділю

За тиждень до свята Пасхи Ісус Христос тріумфально вїзджає на осляті в святе місто Єрисулим. Його зустрічають як царя, як переможця, як пророка. Хтось із присутніх мабуть вбачав в Ному й обіцаного Месію-Спасителя. Шлях Христу встеляється пальмовими гілками. Під Його ноги кладуть одежу. Що ж спонукало єрусалимлян так зустрічати Ісуса Христа?

Земне життя Спасителя було сповнене різних чудес. Це вигнання бісів, зціленя хворих,  воскресіння мертвих, але більшість цих чудес Господь намагався творити в тайні і часто забороняв зціленим розповідати про те що з ними відбулося. Але в переддень входу Господнього в Єрусалим сталося щось особливе.

З Євангелії ми знаємо що Христу служили дві сестри Марфа і Марія (Лук. 10. 38 – 42.). У цих сестер був брат Лазар. Христос дуже любив Лазара і коли той помер то Він прийшовши до гробу і дуже розчулився й заплакав (Ів. 11. 1 – 45.). Це був єдиний випадок коли Господь плакав за своїм другом. Також Христос проливав сльози коли передбачав гірку долю святого міста Єрусалима (Лук 19. 42). І тут на очах великої кількості людей з жалю до Марфи і Марії та з любові до Лазара Господь  Ісус Христос воскрешає померлого. Ця подія сколихнула весь Єрусалим та його околиці. Адже після смерті Лазара пройшло чотири дні і від гробу походив сморід так що до нього не можна було підійти.

  Отже коли Господь входив у Єрусалим при окликах радости то люди, по суті, прославляли ВОСКРЕСІННЯ. Ні вони самі, ні їхні прабатьки не бачили ніколи такого великого чуда. Саме тому Христос не творив чудес на показ бо не хотів щоб люди йшли за Ним тільки тому що Він може зцілити, нагодувати і воскресити. Він хотів щоб люди віддали Йому свої серця (Притч. 23. 26), бо не єдиним хлібом живе людина.  Навіть таке велике чудо як воскресіння Лазара не приблизило людей  до Ісуса як до Спасителя і Бога, бо через кілька днів та сама юрба буде кричати з великою ненавистю розіпни Його  (Мр. 15. 13). І лише споглядаючи велике терпіння і страждання Христа на Голгофі дехто з них скаже: «Воістисну Він був Син Божий» (Мт 27. 54).

Людина проживаючи на світі свій визначений час не може не грішити бо в гріхах народжується, серед гріха живе там де престол сатани (Обяв. 2 13.), але разом з тим повинна , відчувши його гіркоту зненавидіти гріх і взивати до Христа – Господи Ісусе Христе помилуй мене грішного.  Суть життя не полягає в тому щоб шукати чуда за будь яку ціну будь від кого для вирішення земних проблем, а в тому щоб на власному досвіді відчути найбільше богоугодне чудо на землі – переміна власної душі. Саме це хотів бачити Господь в людських серця дві тисячі років тому, саме це Він хоче бачити і тепер.

Наближаючись до великого свята Пасхи знайдімо в собі сили волі подумати про суть воскресіння і життя взагалі, і крім приготування святкового столу нехай кожен батько чи мати подумає про те що можна буде сказати своїй родині коли всі зберуться за пасхальним столом. За зовнішніми приготуваннями можна пропустити найголовніше. Непропустім.

 Благословен хто йде в Ім’я Господне (Пс. 117,26-27).

Прот. Василь Сидорук.