Проповідь на 21-шу неділю після П`ятидесятниці

Проповідь на 21-шу неділю після П`ятидесятниці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

 

Дорогі браття і сестри!

 

У сьогоднішню неділю ми слухали із Святого Євангеліє, що коли біля Ісуса Христа зібралося багато народу, і з усіх міст жителі сходилися до Нього, Він почав говорити притчу про сівача.

У Своїй притчі про сівача, під Яким Ісус Христос розуміє Самого Себе, під зерном - проповідане Ним Слово Боже, а піл землею, на яку падає зерно - серця слухачів. Господь миттєво відновлює у свідомості слухачів рідні поля, через які проходять дороги, місцями, які заросли колючою терниною, а де-не-де дорога кам’яниста, прикрита лише землею. Сіяння - сприятливий спосіб проповідування слова Божого, яке падає на серця слухачів, дивлячись на їх стан, одні залишаються безплідними, а іншим «дало плід у сто крат». Як пояснює Св. Іоан Златоуст:

«Господь говорить притчами для того, щоби зробити слово Своє виразним і по глибше заложити його у пам’яті, а самі справи показати очам».

Бо у кого розум затьмарений пристрастями, а серце загрубіло у гріхах, що не розуміє Слова Божого, у того воно на поверхні розуму і серця, і не пускає кореня глибше як зерно на дорозі, відкрите для прохожих і лукавий легко його викрадає, роблячи безплідним почуте. Кам’янисту землю відображають собою ті люди, які захоплюються проповіддю Євангеліє, як приємною новиною, іноді навіть щиро і чисто сердечно знаходять задоволення у слуханні слова, та серце їх холодне, тверде, як камінь: воно не в силі заради Євангельського вчення змінити свої привички, образ життя, залишити свої насолоджуючі гріхи, проводити боротьбу зі спокусами за істинну Євангельську, якої небуть скорботи. Тому у випробуванні вони спокушаються, падають духом і зраджують своїй вірі та Євангеліє. Під тернистою землею розуміються серця людей, опанованих пристрастями до багатства, насолод і взагалі до благ світу цього. Під доброю землею розуміються люди з добрими чистими серцями, які почувши Слово Боже, твердо вирішили зробити його керівником всього свого життя і робить плоди доброти.

Святе Письмо Нового та Старого Заповіту - це Слово Боже, яке дане кожному хто прагне спасіння своєї душі і настанови для земного життя, бо через Слово Боже, Господь нам підказує, як ми маємо духовно вдосконалюватися. Але чи можна іти шляхом спасіння душі без знання Слова Божого? Звичайно, що ні, бо Спаситель наш Ісус Христос говорить: «Вівці Мої голосу Мого слухаються і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною». (Ін. 10.27.) Бо не можна почути голос Божий по-іншому, ніж через Святе Письмо. І тільки через Вчення Христове, ми дізнаємося, як нам досягнути спасіння душі, тому що ми християни і ми тоді стаємо дітьми Божими, коли слухаємо Його Заповіді, настанови, накази без суперечок, без свавілля. Якщо ми не знаємо, чого хоче від нас Господь, то ми тоді живемо не по волі Його, а по своїй волі.

Ми християни повинні бути дуже уважними до Слова Божого, бо християнин, який не уважний, безтурботний до справи свого спасіння, не одержить ніякої користі для спасіння своєї душі від Євангельського благовіствування, про що говорить апостол Павло у послані до Колосян: «Слово Христове нехай оселяється у вас щедро, з усякою премудрістю, навчайте і настановляйте один одного псальмами, славослів’ям і піснями духовними, в благодаті співаючи в серцях ваших Господеві». (Кол. 3.16.)

Святитель Тихон Задонський говорить: «Слово Боже, тобто Святе Письмо, пророками та апостолами нам передане: люби, як і Самого Бога і Боже Слово є слово уст Божих. Якщо Бога любиш, то неодмінно і слово Боже любиш. Бо воно є послання Боже до нас недостойних і найвищий Його дар нам заради спасіння поданий: якщо любиш Того, Хто послав, люби і посланий від Нього лист до тебе. Слово Боже мені, тобі та всім дане від Бога, щоб кожен, хто хоче спастися, через Нього спасіння отримав. Коли цар земний до тебе напише листа, любиш такий, і з любов’ю і радістю прочитуєш його. На скільки більше лист Царя Небесного, Слово Боже любити і з любов’ю і радістю прочитувати треба. Слово Боже не заради того дане нам, щоб воно лежало написане, але щоб ми користувалися Ним, духовно просвічувалися на шлях істинний та на спасіння наставлялись, звичаї свої виправляли і за правилом Слова Божого у світі цьому жили і Богу цьому догоджали. Якщо хочеш бути правдивим християнином, неодмінно старайся жити за правилом Його. Бо Слово Боже є Насінням Небесним, має в нас плід виростити, Собі подібний, тобто святе і небесне життя. Бо по-іншому воно звинуватить нас у день Страшного Суду Христового. Живи так, як Слово Боже вчить і за Ним себе виправляй».

Дорогі у Христі браття і сестри, кожної неділі чи у святковий день ми слухаємо у храмі Слово Боже, кожного буденного дня ми можемо читати самостійно Слово Боже із Біблії. Все це, що ми чуємо чи прочитуємо самостійно повинні відкладати у глибині серця свого і вірою зберігати, бо це Сам Господь Бог з нами говорить і через Своє Слово Боже нас настановляє, надихає, укріплює і спасає; слова Божі святі, бо Сам Господь Бог святий. Слова Божі ми не повинні відкладати чи забувати, а почувши або прочитавши святе Боже Слово, відкладати його у своє щоденне земне життя, щоб отримати від цього нагороду, аби збулися Слова Господні над нами: «Блаженні ті, що слухають Слово Боже і виконують його». (Лк. 11.28.)

Амінь.

 

Настоятель Свято-Покровської парафії с. Митниця,

протоієрей Григорій Заяць