Московський патріархат виконав чергове замовлення по псуванню іміджу України

Українська православна церква Московського патріархату останнім часом веде досить бурхливу зовнішньополітичну діяльність. І поки патріарх Московський готується до Всеправославного собору і обіймається з Папою Римським, українська «дочка» робить свою частину великої спільної справи по утриманню України якщо не в орбіті Росії, то хоча б від втягування в орбіту Заходу.

Кількість зустрічей представників УПЦ МП з усілякими зарубіжними «партнерами» зросла неймовірно - і в зарубіжжі, і вдома, в Україні. Правда, коло тем для розмов у них, як правило, вужче, ніж коло декабристів-революціонерів: чиновників від УПЦ МП цікавлять порушення прав віруючих однієї конкретної конфесії, про які вони не втомлюються інформувати весь світ. Інформаційні потужності УПЦ МП працюють на версію «релігійної війни в Україні» (вона ж «війна з канонічним православ'ям»), позначеної близько року тому патріархом Кирилом.

Показовою в цьому плані стала зустріч представників Синодальних відділів УПЦ МП з послом Королівства Нідерланди в Україні Кейсом ван Баром, яка відбулася днями. З офіційного звіту про цю зустріч видно, що послу розповіли про «конкретні випадки порушення прав віруючих», але знову лише однієї конкретної конфесії - УПЦ МП. Мова не йшла ні про вбитих в Слов'янську протестантських пастирів, ні про священиків УПЦ КП, греко- і римо-католиків, які пройшли через підвали бойовиків. УПЦ МП зосереджена тільки на своїх правах, а ще конкретніше - на своєму майні. Тому що, судячи з того ж звіту, йшлося в першу чергу про нього - про храми, які у УПЦ МП відбирають в західних областях.

Посла поінформували не тільки про те, що грубо порушуються права віруючих. Порушується сама Конституція України. До того ж виконавча влада не виконує розпоряджень суду - тих, за якими спірні храми в далеких українських селах повинні належати УПЦ МП. У відповідь на що, в усякому разі, згідно зі звітами прес-служби УПЦ МП, голландська сторона вибухнула щирим роздратуванням і гнівними доріканнями в тому сенсі, що так-так, вони в Голландії відмінно знають, що в Україні всі чхати хотіли на верховенство права.

Окремо згадується, що представники митрополії передали послу відеоматеріали, на яких зафіксовані факти порушень прав віруючих, Конституції та інших цінностей, священних для всіх цивілізованих людей.

Все це виглядало б смішною метушнею, якби саме цей епізод не вписався найкращим чином в підготовку до референдуму по асоціації Україна-ЄС в Нідерландах. А в Нідерландах нам не щастить. Спочатку протягли (кажуть, не без російських грошей) ідею винести питання про асоціацію на референдум. Після чого (абсолютно передбачувано) почалася інформаційна війна за розуми голландської публіки. В ході бойових дій ніби нізвідки виникли вкрадені з голландського музею картини, які знайшлися, зрозуміло, в Україні, а вся тяжкість обвинувачень лягла чомусь не на злодіїв, а на «українських націоналістів» і держструктури. На цьому тлі на екрани виходить «скандальний фільм про Майдан» - нам-то тут видно, що це погано зліплена заказуха, але для європейської місцевості зійде. А тут дуже до речі ще матер’яльчик - правове беззаконня і порушення прав віруючих.

Загалом, в московських керівних кабінетах повинні бути задоволені - Київська митрополія чесно виконала чергове замовлення по спойлерству України. Ніяк інакше цей епізод трактувати не виходить. Ситуація-то зовні анекдотична: українські представники московської церкви шукають підтримки в тій самій Європі, яку вони ж самі паплюжать як попало за секуляризм, одностатеві шлюби і, до речі, «порушення прав віруючих», які прикривають «толерантністю». Апелюють до тих самих «прав людини», які самі ж піддають сумнівам, ревізіям і оскаржують власними альтернативними доктринами. Загалом, демонструють ту саму гібридність, яка зараз лежить в основі офіційної ідеології Росії.

Втім, дрібні капості Україні на міжнародній арені з боку УПЦ МП - це не тільки виконання своєї місії в гібридній війні РФ проти України. Це почасти самозахист. УПЦ МП не особливо приховує те, що є частиною чужої - кремлівської - симфонії. Для неї це неминуче, остільки оскільки вона підпорядкована Московському патріархату і є його, а значить, і кремлівським ресурсом. Але, усвідомлюючи це, вона не може не усвідомлювати і того, що в своїй власній країні вона все більше розглядається як п'ята колона. І захищається як може. Її бурхлива зовнішньополітична діяльність повинна розцінюватися українським керівництвом як попередження: будь-який випад проти УПЦ МП буде серйозним ударом по іміджу країни взагалі і влади зокрема.

Там, на Заході, вже попереджені, що тут, в Україні, ведеться «релігійна війна» і «порушуються права віруючих». Поки прямі звинувачення на адресу київської влади не звучать. Але в будь-який момент можуть.

УПЦ МП до лиця гібридність. Починаючи з гібридної релігії, яка тепер сповідується церквою-матір’ю РПЦ замість християнства, продовжуючи гібридним статусом самої УПЦ МП - «помісної» і «української», коли це зручно, і московської і абсолютно керованої, коли це комусь потрібно. Закінчуючи гібридною війною на славу «русского мира» і братства народів історичної Русі, яка повсюдно представляється саме «релігійною» і ще трошки «цивілізаційною».

У великій кремлівської грі УПЦ МП відіграє роль дрібного, але надокучливого спойлера. То вищі ієрархи не піднімутьсяь на знак шани до загиблих воїнів. То закличуть в місцевій іншомовній газетці ухилятися від мобілізації. Інде в Страсбурзі розкажуть про українську «релігійну війну». То в найбільш підходящий момент доведуть до відома голландських товаришів, що в Україні повний правовий бєспрєдєл. Дрібниці, загалом.

Але дрібниці складають гору, роздратування наростає. І рано чи пізно воно прорветься. Київська митрополія захоплено рухається до того, щоб виконати замовлення начальства на «церкву-мученицю» в Україні. Поки що патріарху Московському доводиться ліпити кулю з чого доведеться. Він намагається: з сумнівної історії з храмом в Птичій він зумів скроїти провінційний фільм жахів для показу в Шамбезі. Уявляєте, як би він розвернувся, якби у нього був більш барвистий матеріал?

Не думаю, що він у нього з'явиться. Просто тому, що «релігійна війна в Україні» - це не дуже вдала фантазія. Ви самі подивіться: церква, яка претендує на роль «мучениці», займається дрібними інтригами, покликаними віддалити Україну від Європи. Причому для цього вона не займається антиєвропейською агітацією в Україні - це можна було б сприйняти як принципову позицію. Вона займається антиукраїнською агітацією в Європі. Ситуація виглядала б абсурдною, якби мова не йшла про гібридну війну. В рамках гібридності - все на своїх місцях.

Катерина Щоткіна

Джерело dsnews.ua