Чергова порція брехні і лукавства від Московського патріархату

Чергова порція брехні і лукавства від Московського патріархату

У дні, коли Церква Христова згадує Страждання Господа нашого Ісуса Христа, представники УПЦ Московського патріархатувиступили з черговою порцією брехні і лукавства, звинувативши, як і завжди, вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату у «захопленні храмів», яке нібито відбулося 8 квітня у селі Птича Дубенського району. У зв’язку з цим прес-служба Рівненської єпархії УПЦ КП, з благословення архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, надає об’єктивний коментар щодо вищезазначених подій.

Перш за все нагадуємо, що громада УПЦ МП на честь Успіння Пресвятої Богородиці села Птича Дубенського благочиння на початку листопада минулого року більшістю своїх голосів перейшла в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Через неодноразові протести прихожан Української Православної Церкви Московського патріархату (яких на сьогоднішній день є не більше 10 %), щодо конфесійної належності місцевого Свято-Успенського храму, сільський голова Птичі Ярослав Вознюк опечатав храм.

Після того громада УПЦ МП подала позов до суду. Господарський суд Рівненської області, який відбувся 8 квітня 2015 року, відхилив їхній позов. Суддя аргументувала своє рішення тим, що позивач не надав реальних доказів того, що громада Київського патріархату заважає їм звершувати богослужіння у храмі. На ознайомлення суду були надані лише документи, які засвідчують про існування громади УПЦ у селі Птича та виписку із реєстру місцевого райвідділу міліції про те, що вони зверталися із скаргами про перешкоджання. Хоча на сайті УПЦ МП вказується, що «громада УПЦ має в повному об’ємі оформлені права на церковне приміщення, а також Державний акт на право користування землею для його обслуговування». Але цих документів у суді пред’явлено не було!!!

Цього ж дня, з ініціативи місцевої влади, у залі засідань Дубенської райдержадміністрації відбулася зустріч громад Київського та Московського патріархатів за участю голови райдержадміністрації Юрія Парфенюка, в.о голови Дубенської районної ради Олександра Козака, благочинного Дубенського районного благочиння УПЦ КП прот. Ігоря Загребельного, в.о. благочинного Дубенського районного благочиння УПЦ МП прот. Анатолія Богданова та представників громад. На засіданні владою, для того щоб уникнути у селі міжконфесійних сутичок, було запропоновано звершувати у Свято-Успенському Храмі с. Птича богослужіння почергово. Протоієрей Ігор Загребельний разом з представниками громади УПЦ КП погодились на таке рішення, та на знак примирення запропонували громаді Московського патріархату першими звершити Пасхальне богослужіння. Однак в.о благочинного Дубенського благочиння УПЦ МП відмовився від цього, мотивувавши це тим, що «митрополит Варфоломій не благословляє почергові богослужіння».

Потім голова села Птича Ярослав Вознюк зібрав у своєму кабінеті представників двох громад. Він у присутності районної влади, Служби безпеки України, міліціонерів та місцевих депутатів знову запропонував громадам звершувати у храмі почергові богослужіння. Однак духовенство Московського патріархату відмовилося від почергових служб.

Почувши «стару пісню» про те, що УПЦ МП не буде молитися разом із «розкольниками», громада вирішила відкрити свій законний храм, який вона будувала своїми коштами та силами. Два замки, від яких «загубив» ключі священик УПЦ МП, було зрізано, а третій відкрив особисто сільський голова, який свого часу і опечатував храм. Відразу після входу у храм громада Київського Патріархату приступила до його прибирання та підготовки до великого свята – Світлого Христового Воскресіння.

Наголошуємо, що Рівненська єпархія УПЦ КП і надалі відкрита до конструктивного діалогу та співпраці задля утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви. Ми хочемо, щоб у сі непорозуміння між Церквами двох патріархатів вирішувалися не через міжконфесійне протистояння, а шляхом діалогу. Проте, на жаль, мусимо зазначити, що представники Московського патріархату не хочуть миру на нашій землі. Про це свідчить їхня відмова від почергових богослужінь – які могли б принести порозуміння серед громад, а також чергова порція неправди, через яку вони роблять себе «мучениками серед бандерівців» в очах «Третього риму». При цьому УПЦ МП знову цинічно згадує про порушення «рівненськими розкольниками» 4 пункту «Меморандуму про єдину Україну та єдину Українську Помісну Православну Церкву», забувши, мабуть, уже про те, що саме їхні владики, отримавши у Києві (за наказом з Москви) суворі догани, відкликали свої підписи під згаданим меморандумом, чим і засвідчили свою відданість «русскому міру».

Не менш цинічною є згадка «канонічними» про Страстну Середу, як день, «коли Православна Церква з сумом згадує зраду Іудою Спасителя». Однак і тут вони знову забувають про те, як свого часу вони стали справжніми Іудами, продавши за 30 срібняків Москві свого Предстоятеля – митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка). Тому принагідно нагадуємо духовенству УПЦ МП, що дії, які були вчинені у травні 1992 р. ієрархами УПЦ в Харкові, є грубим порушенням 34 Апостольського правила, а рішення так званого «Харківського собору», прийняті за відсутності законного Предстоятеля, є неканонічними та недійсними. І тому перш ніж заявляти про свою «канонічність», задумайтесь над тим, наскільки вона є законною.

Також вчергове нагадуємо духовенству УПЦ МП, що «невизнана світовим Православ’ям УПЦ Київського Патріархату» – це плід ворожого ставлення Московського патріархату до автокефалії Української Православної Церкви, та вплив Російської Православної Церкви на інші Помісні Церкви з метою не допустити їхнього визнання автокефалії УПЦ. Однак ми повинні пам’ятати, що всі автокефальні церкви, які в різні періоди відокремлювалися від Константинопольського Патріархату, деякий час не були визнані, в тому числі 141 рік не була визнана автокефальною і Російська церква. І тому Київський Патріархат не турбує, що його не визнають. На все свій час.

У той же час представники УПЦ МП, які вчергове обманули суспільство, краще б згадали, що батьком неправди є диявол (Ін. 8, 44). А всякий, хто обирає неправду, стає його слугою і накликає на себе гнів Божий та відплату за вчинене зло. Бог бачить все, і суд Його буде за кожне неправдиве слово…

Віримо, що правда переможе, бо де правда – там і Бог!

Прес-служба Рівненської єпархії