14-та неділя після П'ятидесятниці

Дорогі браття і сестри! Сьогодні ми з вами у євангелії записаній святим апостолом і євангелистом Матфеєм чули притчу про весільний бенкет. Удавнину, коли цар влаштовував весільний бенкет для свого сина. це була подія, до якої ретельно готувалися. Готувалася особливо вишукана їжа і вина. Це була подія і суспільна і державна, яка стосувалася всіх людей. Бути присутнім на весіллі у царського сина було надзвичайно великою честю, не тільки тому, що людина опинялася серед розкішного бенкету, але й тому, що бути запрошеним царем, це саме по собі вже велика честь.

Але в сьогоднішній євангельській притчі ми чуємо щось дивне. Запрошені не мають бажання йти на цей бенкет. Вони навіть не виявляють ніякого інтересу до нього. Як таке може відбуватися? У нашому сучасному, земному житті таке уявити дуже важко. Можливо люди не йдуть на це свято, тому що не хочуть, щоб у них в країні був цей цар? Можливо цей цар турбується не про те, що потрібно цим людям? І тому із злобою зустрічають його посланців і вбивають їх.

Святі Отці кажуть, що ця притча про духовний бенкет. Подивіться як сьогодні живуть люди, що їх хвилює, до чого вони прагнуть, що показують по телебаченні, про що пишуть у газетах? Та навіть про що люди розмовляють, коли зустрічаються один з одним. Коли мова йде про гроші, про політику, моду, подорожі, футбол, спорт – вони уважно слухають. А коли з ними заговорити про майбутнє життя, про страшний суд, про рай і пекло, то тоді відразу на їхньому обличчі з’являється сум і нудьга. Одні з них відверто позіхають, а інші з посмішкою зустрічають такі речі.

Хіба ми не бачимо серед людей які нас оточують, тих запрошених на царський бенкет. Ми бачимо у них повну байдужість до того, що пропонує їм цар. Сьогоднішнє євангеліє на простому і глибокому прикладі розкриває нам картину людського життя.

Від того, що люди з таким подивом зустрічають проповідь про вічне життя, чи повинна замкнутися у собі церква? Ні, Господь цього не благословляє і притча говорить про інше. Господар посилає своїх слуг на вулиці і на площі. І знаходить там людей і добрих і злих, які не зовсім готові до того, щоб бути запрошеними на царський бенкет, але все одно деякі з них приходять. Одні з подивом. вдячністю та покаянням, а інші просто йдуть і кажуть – всіх кличуть і ми йдемо. З цього ми бачимо, що Церква покликана звертатися до людської свідомості і до людської совісті до кінця світу.

Із людьми  запрошеними на бенкет ми розібралися, але що ж це за бенкет? Цей бенкет – це Божественна літургія, яка зараз звершується у цьому Княжому храмі св. Миколая Чудотворця, а також у тисячах і мільйонах храмів по цілому світі. А ми з вами є запрошеними на це весілля, на це свято для нашої душі. І на цьому бенкеті ми споживаємо Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа.

Але ми пропустили один, дуже важливий момент. Весільний одяг. В давнину, коли цар запрошував на весілля гостей, то всім роздавав весільний одяг, щоб всі були однакові, всі були рівні. І багаті і бідні, і злі і добрі, і грішники і праведники, всі мають рівні можливості до покаяння і спасіння. А цей чоловік, який у сьогоднішній притчі прийшов без весільної одежі, не захотів бути рівним зі всіма. Він говорив, я не такий як ті грішники, блудники і бідняки – я кращий. У ньому перебувала гордість, він не підкорився наказу царя, і за це був вигнаний з бенкету і вкинений у темницю.

Отже, возлюблені браття і сестри, задумаємось над сьогоднішньою притчею. Ми повинні зрозуміти, що ми всі покликані до спасіння. Цар Господь кожної літургії запрошує нас на весільний бенкет словами: : “Прийміть і споживайте Моє тіло, що за вас ламається на відпущення гріхів, а також пийте, бо це кров Моя, що проливається за вас і за багатьох”. Також Спаситель говорить: “Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені і Я заспокою вас”. Отже ми завжди повинні бути готовими прийти   на весільний бенкет, на Божественну літургію. Пам’ятати про вічне життя, про страшний суд,  про весільну одежу – про благодать Божу, яку ми отримуємо провадячи праведне християнське життя.

До одного єгипетського праведника на ім’я Амон, прийшов один чоловік, який просив якоїсь поради для себе. І старець йому відповів – потрібно жити з таким почуттям, яке має в’язень, який сидить за гратами і зі страхом і трепетом чекає на рішення судді. Так і ми  повинні не відволікатися на пристрасті багатство і славу цього світу а все своє життя спрямувати на осягнення царства небесного, щоб нам бути не тільки покликаними але і вибраними. Амінь.

Джерело: http://mykolaj.lviv.ua 

 

Дорогі браття і сестри! Сьогодні ми з вами у євангелії записаній святим апостолом і євангелистом Матфеєм чули притчу про весільний бенкет. Удавнину, коли цар влаштовував весільний бенкет для свого сина. це була подія, до якої ретельно готувалися. Готувалася особливо вишукана їжа і вина. Це була подія і суспільна і державна, яка стосувалася всіх людей. Бути присутнім на весіллі у царського сина було надзвичайно великою честю, не тільки тому, що людина опинялася серед розкішного бенкету, але й тому, що бути запрошеним царем, це саме по собі вже велика честь.

Але в сьогоднішній євангельській притчі ми чуємо щось дивне. Запрошені не мають бажання йти на цей бенкет. Вони навіть не виявляють ніякого інтересу до нього. Як таке може відбуватися? У нашому сучасному, земному житті таке уявити дуже важко. Можливо люди не йдуть на це свято, тому що не хочуть, щоб у них в країні був цей цар? Можливо цей цар турбується не про те, що потрібно цим людям? І тому із злобою зустрічають його посланців і вбивають їх.

Святі Отці кажуть, що ця притча про духовний бенкет. Подивіться як сьогодні живуть люди, що їх хвилює, до чого вони прагнуть, що показують по телебаченні, про що пишуть у газетах? Та навіть про що люди розмовляють, коли зустрічаються один з одним. Коли мова йде про гроші, про політику, моду, подорожі, футбол, спорт – вони уважно слухають. А коли з ними заговорити про майбутнє життя, про страшний суд, про рай і пекло, то тоді відразу на їхньому обличчі з’являється сум і нудьга. Одні з них відверто позіхають, а інші з посмішкою зустрічають такі речі.

Хіба ми не бачимо серед людей які нас оточують, тих запрошених на царський бенкет. Ми бачимо у них повну байдужість до того, що пропонує їм цар. Сьогоднішнє євангеліє на простому і глибокому прикладі розкриває нам картину людського життя.

Від того, що люди з таким подивом зустрічають проповідь про вічне життя, чи повинна замкнутися у собі церква? Ні, Господь цього не благословляє і притча говорить про інше. Господар посилає своїх слуг на вулиці і на площі. І знаходить там людей і добрих і злих, які не зовсім готові до того, щоб бути запрошеними на царський бенкет, але все одно деякі з них приходять. Одні з подивом. вдячністю та покаянням, а інші просто йдуть і кажуть – всіх кличуть і ми йдемо. З цього ми бачимо, що Церква покликана звертатися до людської свідомості і до людської совісті до кінця світу.

Із людьми  запрошеними на бенкет ми розібралися, але що ж це за бенкет? Цей бенкет – це Божественна літургія, яка зараз звершується у цьому Княжому храмі св. Миколая Чудотворця, а також у тисячах і мільйонах храмів по цілому світі. А ми з вами є запрошеними на це весілля, на це свято для нашої душі. І на цьому бенкеті ми споживаємо Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа.

Але ми пропустили один, дуже важливий момент. Весільний одяг. В давнину, коли цар запрошував на весілля гостей, то всім роздавав весільний одяг, щоб всі були однакові, всі були рівні. І багаті і бідні, і злі і добрі, і грішники і праведники, всі мають рівні можливості до покаяння і спасіння. А цей чоловік, який у сьогоднішній притчі прийшов без весільної одежі, не захотів бути рівним зі всіма. Він говорив, я не такий як ті грішники, блудники і бідняки – я кращий. У ньому перебувала гордість, він не підкорився наказу царя, і за це був вигнаний з бенкету і вкинений у темницю.

Отже, возлюблені браття і сестри, задумаємось над сьогоднішньою притчею. Ми повинні зрозуміти, що ми всі покликані до спасіння. Цар Господь кожної літургії запрошує нас на весільний бенкет словами: : “Прийміть і споживайте Моє тіло, що за вас ламається на відпущення гріхів, а також пийте, бо це кров Моя, що проливається за вас і за багатьох”. Також Спаситель говорить: “Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені і Я заспокою вас”. Отже ми завжди повинні бути готовими прийти   на весільний бенкет, на Божественну літургію. Пам’ятати про вічне життя, про страшний суд,  про весільну одежу – про благодать Божу, яку ми отримуємо провадячи праведне християнське життя.

До одного єгипетського праведника на ім’я Амон, прийшов один чоловік, який просив якоїсь поради для себе. І старець йому відповів – потрібно жити з таким почуттям, яке має в’язень, який сидить за гратами і зі страхом і трепетом чекає на рішення судді. Так і ми  повинні не відволікатися на пристрасті багатство і славу цього світу а все своє життя спрямувати на осягнення царства небесного, щоб нам бути не тільки покликаними але і вибраними. Амінь.

http://voskresinnia.org.ua