Восьма неділя після П’ятидесятниці

Восьма неділя після П’ятидесятниці

…«Ми маємо лише п’ять хлібів і дві риби».

 Євангельська розповідь, яка читається у 8-у Неділю по П’ятидесятниці, розповідає нам, як Ісус Христос наситив тисячі голодних людей, які слухали Його проповідь у місці пустинному, де Христос шукав усамітнення після тяжкої вістки про відрубання голови Іванові Хрестителеві.

Як могло таке статися - помноження їжі: хліба і риби в сотні разів?! Є різні міркування на цю тему, але ми знаємо одне ствердно, що «для Бога все можливо» (Матв.19:26. Перше, що ми маємо, це те, з якою жадобою і захопленням народ слухав науку Господню, бо відчував духовний голод, прагнув духовної поживи, і це є свідченням того, як стверджують Св. Отці Церкви Христової, що внутрішня сутність цих людей є духовно здоровою і сильною. Але тут ніби більше змальовується тілесне нагодування Ісусом Христом багатотисячної маси народу. Господь сотворив велике диво: п’ятьма хлібинами і двома рибинами нагодував п’ять тисяч чоловіків (крім жінок і дітей). Отже, ця цифра подвоюється, множиться і було вірогідно там близько десяти тисяч людей, а то і більше.

І це не казка, а факт. Адже саме Господь створив всі закони природи, і Господь своєю силою і дією ці ж закони природні може змінювати, творити нові дива-явища, які для нас здаються надприродніми і просто таки неможливими.

Тільки глибоко віруючі побожні люди визнають, що такий Божий порядок, який  стверджує існування та  життя  людей  і всього живого на Землі– це дар від Бога, Творця Всесвіту.

Важливим є, що Христос для усіх християн є те, що хліб для нашого тіла. Як тіло не може жити без хліба, так християнин не може жити без Христа. Тому і наші предки шанували по особливому хліб, і називали його святим, і гріхом було топтати хліб чи викидати на смітник. Також ця пошана до хліба збереглась в храмі, а саме до проскурки, до артоса. Адже споживаючи освячений хліб, людина і сама освячувалась, ставала або намагалась стати хоч трохи кращою і досконалішою в духовному відношенні.

Якось Господь сказав: «Я є хліб життя». Якщо Христос є духовною їжею, то ми маємо таке християнське право, споживати цю їжу  під час Святої Літургії у вигляді Святого Причастя, де наголошується, що саме це є  Пречисте Тіло Христове і саме Пречиста Кров Його.

Ми не знаємо , як Христос помножив цю поживу , так само як ми не знаємо , в який спосіб Бог дією благодаті Святого Духа чинить це  в Таїнстві Євхаристії,  Таїнстві Хрещення і у інших Таїнствах і благословеннях Церкви. Ми знаємо тільки наслідки, що іменно  ті перетворення духовні, невидимо стаються. Ми  не можемо нашим людським розумом розпізнати глибину Божих дій, так само як не можемо бачити тілесними очима духовне,невидиме .Ми просто, по щирій правді віримо Богові й вірою сприймаємо чудо помноження хлібів, як і всі інші Господні чудеса.

   Ми скрізь і в усьому повинні жити з Богом,  згідно Христовим Заповітам. Наслідуючи Христа, ми зобов’язані подбати, щоб наші брати і сестри могли насититись і тілесно і духовно, поділитись один з одним і куском хліба, і добрим словом, виявити одне до одного милосердя, і жити в любові і мирі, так нам наголошує сам Господь. Тоді ми будемо жити вовіки, в обіцяному Христом Царстві Небесному! Амінь.

 

 

Протоієрей Тарас Сухожак,

настоятель Різдво-Богородичної парафії  м. Радивилів