Неділя 12-та після П'ятидесятниці.

Неділя 12-та після П

Істино кажу вам,що

тяжко багатому ввійти

в Царство Небесне» (Мф. 19.23)

 

Дорогі брати і сестри, сьогоднішнє євангельське читання розповід

ає нам про зустріч Спасителя з багатим юнаком, який шукав вічного життя.

Підійшовши до Ісуса юнак запитав Його: «Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?» (Мф. 19.16). Господь розповів йому те,що для осягнення вічного життя потрібне виконання заповідей Божих. На це юнак відповів, що він дотримується заповідей від дитинства свого. Тут же Серцезнавець каже: « Коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах..» (Мф. 19.21). І чуємо з євангелісте, що юнак який виконував всі заповіді Божі відходить від Спасителя і йде геть, бо стало йому жаль свого багатства.

Господь, який бачить серце кожної людини, знав все про юнака який прийшов до нього за настановою, знав Христос про те, що юнак веде праведне життя та також знав і те, що дуже сильно прив’язаний він до свого багатства.

Ісус дає відповідь в особі юнака всьому людству, що потрібно робити для  того,щоб бути  досконалим і осягнути вічне життя. Спаситель не осуджує багатства юнака, а осуджує саме ставлення юнака до багатства. Бо на заклик віддати все своє майно убогим та слідувати за Месією юнак віддає перевагу багатству земному: « почувши слово те юнак відійшов у скорботі, бо мав багато добра» ( Мф. 19.22).

Багатство не служить перешкодою для осягнення Царства Небесного, а саме перешкодою є прив’язаність до багатства, неблагорозумне використання його. Користуючись же благорозумно своїм багатством, багаті, насолоджуючись щастям і спокоєм в теперішньому житті, можуть отримати блаженство і в житті майбутньому: « І Я кажу вам: здобуваєте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі» ( Лк. 16.9).

А саме Господь закликає кожного з нас до милостині. Щоб ми скільки можемо полегшували життя наших бідних, які в цьому мають потребу; щоб не відвертали серце своє від них, і не стискали руки своєї перед братом, який потребує нашої допомоги.  Бо багато з нас мають достатньо засобів для життя, користуються ними виключно самі для себе; тонучи в розкоші, бідному, який не має куска насушного хліба, говорять: « Бог подасть». Ось до таких людей, які не приймають ніякої участі в житті знедолених ближніх, до зберігаючих свої збереження виключно на вдоволення своїх страстей і відносяться слова Спасителя: « легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти» ( Мф. 19.24).

Будемо ж, дорогі брати і сестри, милостивими  до наших ближніх які цього потребують, бо милостиня покриває безліч гріхів наших перед лицем Отця Небесного. Сьогодні в час великих випробовувань для нашої держави, коли тисячі людей зазнають великого горя, залишаються без води і хліба, ми повинні проявити свою милість по відношенню до них, і допомогти всім чим можемо, і тоді наше багатство не стане нам перешкодою на шляху до вічного життя з Богом, і стануть нам тоді зрозумілі слова Спасителя: « це неможливо людям, Богові усе можливо» (Мф.19.26).

Нехай же Милостивий Господь допоможе нам в цьому, Йому слава навіки, амінь.

 

Слава Ісусу Христу!

Підготував

свящ. Назарій Белейко

магістер богослов‘я

настоятель Свято-Різдво-

Богородичної парафії с. Коритне

та парафії прп. Амфілохія

Почаївського с. Хотин