Проповідь Патріарха Філарета на 2-гу неділю після П'ятидесятниці, всіх українських святих.

Проповідь Патріарха Філарета на 2-гу неділю після П

Про різницю між Законом Божим і Благодаттю Божою (Євангелієм)

 

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

 

Дорогі браття і сестри!

 


У Євангелії від Іоана сказано: “Закон був даний через Мойсея; а благодать і істина через Ісуса Христа сталися ” (Ін. 1,17). Тут Закон Мойсея проти­ставляється Євангелію.

Під Законом мається на увазі, передусім, десять заповідей. Закон наказує людині, що вона повинна робити і чого робити не слід. Євангеліє про­повідує відпущення гріхів, благодать Божу і здійсне­не Ісусом Христом спасіння. Яка різниця між ними? Закон вчить, що робити і від чого відвертатися, але не дає благодатної сили для виконання цього. Єван­геліє обіцяє, і не тільки обіцяє, але й дарує благодать Святого Духа, яка очищає гріхи людини.

Закон вказує на гріх; як каже апостол Павло: “Законом пізнається гріх” (Рим. З, 20). Закон звину­вачує грішника, провіщає йому гнів Божий (Рим. 4,15), вражає прокляттям і засуджує його (Гал. З, 10), але не зцілює від гріха. Євангеліє очищає людину від гріха, втішає тих, хто боїться гніву Божого, обіцяючи їм вічне блаженне життя.

Закон необхідний тим, хто не має страху Божо­го, - неправедним, нечестивим, аморальним людям, яких треба устрашити і привести до покаяння. “Вже й сокира біля кореня дерева лежить: бо всяке дере­во, що не приносить доброго плоду, рубають і кида­ють в огонь”, - каже св. Іоан Предтеча (Мф. З, 10). Євангеліє проповідується тим, хто засмучується, кається у своїх гріхах і чекає милості Божої. Тому Христос каже, що “Він (тобто Бог Отець) помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти роз­битих серцем” (Лк. 4,18).

Бачите, браття і сестри, до кого звернене Єван­геліє зі своєю утіхою - не до блудників, не до пере­любників, не до злодіїв, не до тих, які крадуть та які живуть беззаконно. До речі, їх нема в храмі Божому. Вони знаходяться в інших місцях і до Бога не звер­таються з покаянням. Це їх стосується Слово Боже: “Страждайте, плачте і ридайте; сміх ваш нехай обер­неться на плач, і радість - на печаль” (Як. 4, 9). Коли вони покаються, тоді для них Євангеліє буде втіхою і відрадою, як цілющий пластир для рани. Чимало з вас у храмі Божому відчули благість Божу на собі.

І все ж, до кого звернене Євангеліє? До грішників, але не до всіх, а тільки до тих, хто роз­каюється у своїх гріхах; до грішників, які звернулися до Бога і бояться суду Божого, до пригнічених печал­лю, до тих, хто шукає милості Божої і зі смиренням чекає відпущення гріхів. Як бачимо, спочатку пропо­нується покаяння, а потім - Євангеліє, тобто блага вість. Без покаяння Євангеліє не допоможе. Єван­геліє приносить нам радість і втіху Але для чого ця радість тим, хто не засмучується і не уболіває через свої гріхи?

Євангеліє проникнуте духом милості й покірли­вості. Якщо правда, а у цьому можна не сумнівати­ся, що людина більше відгукується на ласку, ніж на страх; на лагідність, ніж на суворість, на поблаж­ливість, ніж на насильницьке вимагання, то ніде ми не знайдемо більшої благодаті, милості й всепрощен­ня, ніжу Євангелії.

В Євангелії ми читаємо, що утруджені й обтяжені нечистою совістю закликаються Христом, щоб одер­жати заспокоєння (Мф. 11, 28). З Євангелія ми знає­мо, що Бог, Який піклується про птахів, квіти і трави, Своє піклування про людину простягає так далеко, що і волосина з голови людської не падає без Його волі. Євангеліє вчить нас, що Отець Небесний лю­бить нас і приходить до людини з чистим серцем, щоб створити в ній Свою обитель. Євангеліє переконує нас, що Господь не відкинув покаяння митаря, не зне­важив сліз блудниці, прийняв звернення Закхея. З Євангелія ми знаємо, що Господь відхилив пропози­цію учеників послати вогонь на місто, яке не прийня­ло Христа, коли сказав: “Не знаєте, якого ви духу”, прийняв сердечне волання розбійника і молився на хресті за Своїх розпинателів.

Однак з цього не можна робити висновок, що поблажливість Божа простягається до послаблення і байдужості до гріха. Ні! Милість Божа посилається тільки людині, яка кається і шукає виправлення. А людина, що закореніла у ненависті й злобі, не може користуватися благодаттю Божою і відчути її у своє­му серці. Коли люди неосвічені й жорстокосерді ка­жуть, що у такому-то храмі немає благодаті, - не вірте. Благодать Божа перебуває у всякому православно­му християнині, який жадає цієї благодаті.

Євангеліє має в собі благодатну силу, яка спо­нукає людину до добродійництва. Євангеліє переконує людину, що без добрих справ неможливо удостої­тися блаженства та Богопізнання, що любов є осно­ва і зміст духовного життя, що добро треба любити і творити його, навіть якщо за нього ми будемо гнані.

 

Амінь!

 

 

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет