ДЕНЬ CВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ І МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ

ДЕНЬ CВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ І МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ

 

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні Свята Православна Церква шанує пам'ять мцц. Віри, Надії, Любові і матері їх Софії.

За царювання імператора Адріана жила в Римі вдова, родом італійка, на ім'я Софія, що в перекладі озна­чає "премудрість". Вона була християнкою і, відповідно до свого імені, життя проводила розсудливо — за тією премуд­рістю, яку хвалить апостол Яків, кажучи: "Мудрість, яка сходить з висоти, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, по­кірлива, повна милосердя і плодів благих" (Як. З, 17). Ця премудра Софія, живучи в чесному шлюбі, народила трьох дочок, яким дала імена, відповідні трьом християнським чеснотам: першу дочку вона назвала Вірою, другу — Надією, а третю — Любов'ю.

Що ж могло народитися від премуд­рості християнської, як не Богові угодні чесноти? Невдовзі після народження третьої дочки чоловік Софії помер.  Зали­шившись удовою, вона продовжувала жити побожно, до­годжаючи Богові молитвою, постом і милостинею; дочок же своїх вона виховувала так, як може зробити це премудра мати: вона прагнула їх привчити виявляти і в житті ті хри­стиянські чесноти, імена яких вони носили.

У міру того, як діти росли, зростали в них і чесноти. Во­ни вже добре знали пророчі та апос­тольські книги, звик­ли слухати повчання наставників, старан­но займалися читан­ням, були ревні в молитві і в домаш­ніх трудах.

Слухаю­чись святої і богомудрої своєї матері, вони досягали успіху в усьому і піднімалися від сили в силу. А ос­кільки вони були надзвичайно красиві і розсудливі, то на них невдовзі всі по­чали звертати увагу. Чутки про їхню пре­мудрість і красу роз­повсюдилися по всьому Риму. Почув

про них і начальник області Антіох і забажав їх бачити. Як тільки він побачив їх, одразу ж переконався, що вони — хри­стиянки; бо вони не бажали приховувати своєї віри у Христа, не сумнівалися, покладаючи надію на Нього, і не ослаблялися в своїй любові до Нього, але відкрито перед усіма прославляли Христа Господа, гребуючи мерзенними язичницькими ідолами.

Цар був дуже здивований, що в такому юному віці вони володіють мужністю і розумом. Він почав приневолювати кожну з них до свого нечестя. Але святі сестри відмовилися виконувати наказ царя і за це були піддані великим мукам. Терплячи страждання вони прославляли Отця Небесного і не на мить не засумнівалися у своїй вірі до Христа. Великою підтримкою для перенесення мук була для них їхня мати Софія. Після важких знущань вони принесли себе в жертву заради Христа.

Мати, взявши тіла своїх дочок, поклала їх в дорогий гріб, прикрасивши тіла їхні як належить, поставила гроби на похоронну колісницю, відвез­ла від міста на певну відстань і з честю поховала дочок на високому пагорбі, плачучи від радості.

Перебуваючи на їхній могилі три дні, вона ревно молилася Богові і сама спочила в Господі. Віруючі поховали її там же разом з дочками. Та­ким чином, і вона не позбавилася з ними участі в Царстві Небесному і мученицького вінчання, тому що якщо не тілом, то серцем своїм і вона страждала за Христа.

Так премудра Софія і життя своє закінчила премудро, принісши в дар Святій Тройці трьох добродійних дочок своїх Віру, Надію і Любов.

Отроковиці та мучениці Божі Софія, Віра, Надія, Любов, своєю кров’ю святою окропили серця незчисленної кількості людей, і виросли в них віра, надії і любов. Нехай буде благословенна память цих великих мучиниць. Вони були тими про кого говорив Христос Господь: «Істино кажу вам: якщо пшеничне зерно, упавши на землі, не помре, то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плодів» ( Ін. 12.24). Вони були тими хто пішов за Христом до самої Голгофи, аж до хреста, хто разом з Христом і за Христа пролив свою святу кров.

О премудра Софіє, насолоджуючись нині спогляданням пресвітлого Лиця Отця Небесного, разом зі святими твоїми дочками, пошли і нам пре­мудрість, щоб ми, зберігши чесноти віри, надії і любові, сподобилися стояти перед Пресвятою, Нествореною і Жи­вотворчою Тройцею і славити Її повік-віків.

Амінь.

 

Підготував

настоятель Свято- Покровської

парафії с. Пляшівка

магістер богослів‘я

свящ. Михаїл Кобзяк