22 червня - Неділя друга після П’ятидесятниці. Святих Землі Української.

22 червня - Неділя друга після П’ятидесятниці. Святих Землі Української.

   Кожен день свята Церква молитовно вшановує пам’ять того чи іншого угодника Божого або декількох святих. Кількість святих перелічити неможливо. І для того, щоб вшанувати кожного з них, Церква установила перший недільний день після П’ятидесятниці святкувати пам’ять усім святим, які від віку угодили Богу. А наша Церква, щоб вшанувати святих своєї землі, установила у другу неділю після П’ятидесятниці святкувати пам’ять святих, які просіяли  на українських землях.

      Установивши це святкування, свята Церква бажає піднести наші серця до неба, щоб взнавши про таку кількість небожителів і слідуючи їхнім прикладам, ми могли укріпитись у ділі особистого спасіння.

     Скільки є святих на небі? На це питання відповісти не може ніхто. Для того, щоб уявити собі цю велику кількість святих, досить пригадати, що тільки мученики, які віддали своє життя за Христа і Церкву, складають мільйони. Велика кількість святих угодників Божих свідчить про те, що для всіх відкрите небо, всім можливо з допомогою Божою досягнути святості, якщо до цього буде наше бажання і прагнення. Один з великих учителів Церкви, блаженний Августин, любив себе запитувати: „Якщо могли спастись ті і інші, то чому не можеш ти, цього досягнути?”

     Що ж спасає людину? Що спасало і освятило ту величезну кількість святих, які нині торжествують на небі, прославляючи Отця Небесного? Людину спасає, перш всього, благодать Божа. Кожен святий може про себе сказати словами апостола Павла: „Благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною ” (1 Кор. 15,10). І цю благодать, яка спасає нас, Господь дає кожній людині без виключення. І тільки від нас, залежить, чи ми використаємо цю благодать Божу, для нашого спасіння.

Багато-хто з нас часто говорять: у тих умовах і обставинах, у яких ми живемо, спастись неможливо. Для таких людей потрібно частіше нагадувати слова апостола Павла, який сказав: „Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює ” (Флп. 4,13). Інші говорять: мій вік надто юний, щоб мені думати про спасіння, нехай про це думають старі. Таким треба глянути на сонм угодників Божих, серед яких є велика кількість не тільки юнаків і дівчат, але й дітей. Ще інші посилаються на свої слабості і немочі. Але й тут необхідно поглянути на лик святих Божих, в якому ми знайдемо і бідних, немічних і хворих. Часто люди посилаються на те, що вони зайняті повсякденною працею і у них, бачите, не залишається часу для свого спасіння. У сонмі святих угодників Божих є люди різних професій і станів: прості і знатні, землероби і військові, багаті і бідні, царі і слуги, миряни і священики. Серед чисельного сонму святих є і мученики, які не тільки терпіли, але коли це було потрібно, то і життя своє віддавали за Христа.

     Ми відчуваємо особливе почуття радості при зустрічі, після довгочасної розлуки з родичами. Наскільки радісніше буває зустріч праведної людини з Богом – Отцем Небесним, з милостивим і благим, особливо якщо ця зустріч відбувається для того, щоб уже ніколи більше не розлучатися.

     У молитвах святих угодників Божих ми черпаємо міцність і силу. Ми завжди покладаємо надію на Всемогутнього Бога, Який прославляється в Тройці, молитви Божої Матері, на допомогу Ангелів, ми віримо у допомогу і заступництво святих угодників Божих, в тому числі і на наших святих землі Української. Маючи стільки молитовників, хіба можна розслаблятись у ділі нашого спасіння? Не спастися може тільки той, хто навмисне і свідомо цього не хоче, тобто (лінивий духовно).

     Прославляючи Бога, дивного у святих Своїх, і вшановуючи всіх святих,  які  просіяли на українських землях, будемо слідувати їхній вірі і їхньому життю, щоб милістю Божою успадкувати життя вічне, зі всіма святими.  Амінь.

 

 

Парафія св. Димитрія Солунського

    Надвірнянського Деканату

                 УПЦ-КП